Мини-чат
Облако тегов
Опросы
Как вы готовитесь к ЕГЭ?

Всего ответов: 521
Статистика
Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Главная » Статьи » Мои статьи

„ Розвиток гуманітарних навичок у учнів через вивчення предметів природничого циклу”
Вивчення суспільно-гуманітарних, природничих дисциплін в загальноосвітніх навчальних закладах ,в тому числі і географії, має ґрунтуватися на загальнолюдських цінно¬стях та принципах науковості, полікультурності, світського характеру освіти, системності, на засадах гуманізму, демокра¬тії, громадянської свідомості, взаємоповаги між націями і на¬родами в інтересах людини, ро¬дини, суспільства, держави. Адже сучасна географія — це комплекс тісно пов'язаних наук, що охоплює фізичну та економічну географію, в широкому розумінні слова — система природничих наук. За словами ві¬домого вченого М.М. Баранського «Основне завдання методики ге¬ографії ... полягає у тому, щоб мак¬симально полегшити учням засво¬єння навчального матеріалу». З цим неможливо не погодитись. Але постає питання яким чином досягти цьо¬го? У викладанні географії, дуже часто існують дві головні вади, дві крайності. Перша — це науковість, сухість уроків. Друга — уроки «ціка¬вої» географії. Надмірна науковість може переобтяжувати учнів і урок не дає бажаних результатів. За рахунок власних знань можна привер¬нути увагу класу, але підтримувати її що уроку навряд чи вдасться. От тут і з'являється «цікава» ге¬ографія, яка обіцяє перетворити су¬хі, академічні уроки на розважальні заходи. Необхідно гуманітаризувати процес навчання географії, зробити його більш цікавим. «Цікава географія» нерідко сприяє розширенню кругозору і підви¬щенню загального культурного рівня учнів, оскільки містить різноманітну й корисну інформацію.
Іноді вчителі використовують на уроках запитання які зводять гуманітари¬зацію процесу навчання майже нані¬вець.
«Який півострів пові¬домляє про свої розміри?». Відпо¬відь, яку може отримати вчитель : «Я-мал».
Інший варіант: «Яка земля ніколи не постаріє?». Відпо¬відь: «Нова Земля»
Такі питання і відповіді спотворюють географічний зміст, прихований у топонімах. Так, у пе¬рекладі з ненецької Ямал (який, до речі, має довжину 700 км) означає «кінець землі», він розташова¬ний на Крайній Півночі. Щодо Нової Землі, слід звернути увагу на тектоніч¬ну карту. Тому виникає необхідність географічного аналізу й синтезу по¬даного фактичного матеріалу. Щоб не виникла ситуація, коли вчитель розповідає «про все і ні про що».
В роботі необхідно знайти «зо¬лоту середину», тобто органічно по¬єднати строго науковий зміст із ціка¬вими географічними прикладами. На цьому слід акцентувати ува¬гу, звертаючись до джерел гуманіта¬ризації навчання географії.
Наприклад в розділі „Географічне пізнання землі” 6 клас Розпочати можна з пові¬домлення про історичні пам'ятники. Усі знають, що пам'ятники ставлять¬ся видатним людям, як правило, ли¬ше в одному місті або принаймні в одній країні. Проте трапляються ви¬нятки.
Одним із них є пам'ятник лю¬дині, який можна побачити не тільки в різних країнах, а й на різних мате¬риках і навіть у різних частинах сві¬ту: у Мадриді, італійському місті Ге¬нуя, в Мехіко, а також в іспанському місті Барселона. І хоча вони різні, але це пам'ятники Х.Колумбу.
А в одному з да¬леких індійських міст (Гоа) є пам'ят¬ник Васко да Гама. Але його споруд¬жено і в Кенії (Малінді), хоча гробни¬ця Васко да Гами знаходиться в Ліссабоні. Різні країни, ма¬терики, частини світу.
Доцільно супроводжувати роз¬повідь показом на карті названих місць і поставити питання — за які заслуги удостоїлися такої честі зга¬дані люди? Запропонувати учням з'ясувати, на яких же материках і в яких частинах світу знаходяться згадані пам'ятники. Учні швидше й краще запам'ятовують імена мандрівників, маршрути їхніх експедицій.
Спектр джерел гуманітаризації навчання географії досить великий і, звичайно, не обмежується зразками матеріальної культури. Виправда¬ним є і вико¬ристання на уроках географії фольк¬лору, зокрема афоризмів . При вивчанні тектонічної будови материків, варто застосувати афоризми:
«Гори — зморшки плане¬ти»,
«Вулкани — вікна у надра Зем¬лі»,
«Гімалаї — дах світу»,
«Джомолунгма — вершина плане¬ти»,
«Вулкан Стромболі — маяк Середземного моря»,
«Японія — країна землетрусів»,
«Нафта — королева корисних копалин”
Такі афоризми можна застосовувати по-різному: замість епіграфа на початку уроку або як контрольне питання «Дати географічне пояснення тако¬му афоризму: ...», як назву короткого повідомлення, яку готує учень, як своєрідну мовну ілюстрацію під час пояснення нового матеріалу.
Звертаюся до деяких легенд, міфів та перека¬зів. Вони завжди нагадують учням казки і змушують забувати, що вони на уроці.
Володимир Уткін „Підземна райдуга””
Аквамарин
Зелено-голубий аквамарин — рідний брат берила. В одній і тій же породі знаходять їх, та рідко трапляється аквамарин, а те рідше — чистий і прозорий, без тріщин та домішок. Аквамарин в перекладі значить — морська вода. І справді, поглянеш на камінець — сяє і переливається він, як синє море під безхмарним літнім небом.
Напрочуд гарні прикраси виробляють із цього каменя юве¬ліри; полюбляють вони його чи не більше від інших само¬цвітів.
Багато легенд складено про аквамарин. А у львівських ювелірів була така.
Здавна землю нашу вкривало море. А в морі жила морська царівна-красуня.
Цілими днями гуляла вона в підводному палаці разом із сестрами-русалками, а вночі при місячному світлі колихались вони на гребенях хвиль, катались на китах, затівали веселі танки з рибами і морськими звірами.
Побачив царівну суворий хазяїн гір. Покохав її, кликав до себе, та царівна і слухати про нього не хотіла. Дорогі були їй морська синь і дівоча воля. Розгнівався грізний хазяїн гір. Покликав на поміч брата свого — духа підземного вогню.
У хмарах пари звелися із дна морського вогняні бескеття і потемніли, холонучи. Відгородили вони від рідного моря царівну.
Нові й нові гори піднімались із дна, витискаючи морську воду. Невелике озерце лишилось від безкрайнього простору.
- Моя буде! — радів кам'яний хазяїн.
Але море не кинуло в біді свою дочку.
Зненацька скам'яніла смарагдово-синя вода і прикрила надійним щитом царівну. Міцніше скель виявився цей щит, не поступався він підземному вогню.
Безсило лизали язики полум'я прозорі стіни—тільки яскравіше виблискували вони.
Невпинно накочується море на скелі, розбиває і шліфує їх. Настане час, і заллє море місце, де в прозоро-голубому аквамарині скута царівна.
І тільки тоді твердий камінь знову стане морською водою і нову на гребінь хвиль з радісною піснею випливе морська царівна, така ж юна і чарівна, як і була.
Питання до учнів:
- Про які властивості аквамарину можна дізнатися з легенди?
Янтар
Рожеві промені сонця, що сходило, ледве пробивались крізь жовтувато-білі випари гігантських боліт, освітлюючи ізумрудно-зелену твань і невеличкі острівці, встелені червоними і жовтими квітами. Прямо з болота піднімались дивовижні дерева. Одні з них опирались на багнистий ґрунт корінням-ходулями, інші розширялись донизу в формі конуса або цибулини. Неподалік, на березі моря, височіли піщані пагорби, густо порослі стрункими соснами з глицею сизо-зеленого ко¬ру. По гладенькій коричневій корі сосен стікала яскраво-оранжева смола. Навколо квітів і в чагарнику дзижчали міріади комарів, мух і бджіл; діловито бігали по гілках мурахи і маленькі павучки. Деякі прилипали до прозорої смоли, і їх накривали нові краплі, що стікали зверху. В гирлі невеличкої річечки, що впадала в море, стояли рожеві фламінго, плавали білосніжні лебеді, чорні ібіси, барвисті качки.
Море наступало. З шумом падали у воду брили піску разом із соснами, що судорожно чіплялися за залишки розмитого ґрунту, переполохано втікали табуни травоїдних. Вода затопила сушу. На місці колишніх пасовищ шуміли морські хвилі, гралися тюлені в мілких лагунах, що виникли на місці боліт. Морським піском заносило повалені дерева. Мільйони літ пролежали вони і скам'яніли; жовта, біла і оран¬ня деревна смола перетворилась на прекрасний дорогоцін¬ні камінь — янтар.
Питання до учнів:
- Чи змінилися умови сучасної природи в порівнянні з часом утворення янтарю? Як саме? Чому?
Обов’язково супроводжую будь-яку казкову розповідь (міфи, легенди) відповідними коментаря¬ми.
Є ле¬генда, яка повертає нас у Європу, до всесвітньо відомого міста Карлови Вари. За переказами його просла¬вив Карл IV — імператор Священної Римської імперії. Під час одного з полювань у тамтешніх лісах його со¬баки зовсім вже було наздогнали оленя. Але раптом на шляху тра¬пився струмок, котрий олень легко подолав, і зник у хащах. Кращий мисливський собака Карла у запалі стрибнув у струмок, але, скиглячи, вискочив на берег; вода була гаря¬ча, ледь не окріп. Відтоді це місце й дістало назву Карлови Вари, тобто Карлів окріп (вар).
Різноманітні джерела гуманіта¬ризації на уроках геогра¬фії, ефективні не лише для розширення загального кругозору учнів. Учні звикають до аналізу одержаної інформації. Причому це відбуваєть¬ся ненав'язливе, у вигляді своєрід¬ної «гри», що не має, на перший пог¬ляд, ніякого відношення до геогра¬фії. Сприяє цьому та обставина, що джерела такої інформації, а відпо¬відно й зміст мо¬жна часто міняти — це історичні відо¬мості і особливості національного одягу народів світу, найпоширеніші герої казок і символіка державних прапорів та гербів, головні расові оз¬наки і народні прикмети, особливос¬ті систем господарювання і облаштованість житла в різних народів сві¬ту, живопис і художнє слово тощо. Усе це учнів виявляти причинно-наслідкові зв'язки спочатку природного, а потім соціального та економічного характеру.
Вважаю, що причинно-наслідкові зв'язки при викладанні географії е обов'язковими.
В роботі я використовую й міжпредметні зв’язки. Наприклад з біологією. Ось суто біоло¬гічна інформація.
В Австралії подекуди зустріча¬ються деревні форми кенгуру. Вра¬ховуючи специфіку умов існування, природа наділила їх надзвичайно корисними властивостями, зокре¬ма хутром, з якого легко стікає во¬да, завдяки чому тварини ніколи не намокають.
З'ясуйте можливе місце проживання згаданих тварин,
Повідомивши це учням я, як вчитель географії , для розвитку їх розумової ді¬яльності створюю потужний поштовх .Учні проводять географічний аналіз одержаної інформації.Розвиток алгоритму мислення учнів може бути таким: деревні форми кенгуру означають наявність лісу; якщо вже сформува¬лося водонепроникне хутро, то дощі у цих лісах, очевидно, не є рідкістю; якщо дощі часті, то це вологі ліси; якщо вологі ліси, то вони формують¬ся тільки в умовах постійно вологого клімату; якщо так, то можливе місце розмноження тварин тільки на сході материка, оскільки лише тут постій¬но вологий (тропічний) клімат. Від¬повідь: найімовірніше деревні кенгу¬ру мешкають у тропічних вологих лі¬сах на сході Австралії.
Гуманітаризація процесу навчан¬ня сприяє також подоланню штучної
відірваності фізико-географічних знань і знань, які надає соціально-економічна географія. Варто уважніше поставитися до істо¬ричних фактів. Підтвердження приказки «Де вода, там і життя»- перші цивілізації світу виникли у смузі теплого клімату і біля води, інтенсивно використову¬ючи родючі ґрунти річкових долин. В Азії — це Месопотамська в межиріч¬чі Тигру та Євфрату, Індійська в долині Гангу та Китайська в долинах Хуанхе і Янцзи, в Африці, в долині Нілу. Однак подальші історико-географічні дослідження свідчать про те, що в закономірнос¬ті, вираженій, є й винятки. Заболоче¬ні простори рівнин і пов'язаний з ни¬ми несприятливий клімат стали од¬нією з причин того, що давні культу¬ри доколумбової Америки — Тіауанако (територія сучасної Болівії), а пізніше інків (територія Перу) та ац¬теків (територія Мексики) виникли на високогірних плато. Тут більш сприятливі умови для проживання.
Попри всі досягнення людства і нині чітко простежується вплив при¬родного фактора, в Мек¬сиці, Венесуелі, Колумбії, Еквадорі, Перу і Болівії та деяких інших краї¬нах основна частина населення мешкає у гірських районах на висоті понад 1000 м над рівнем моря. І в наш час в Африці найважливішим чинником розміщення населення за¬лишається вода. Класичним прикла¬дом є одна з найбільших за площею та кількістю населення країна мате¬рика — Єгипет. Майже 99% його на¬селення живе в долинах і дельті Ні¬лу, загальна площа яких становить майже 4% території країни. В Сене¬галі і Гамбії постійне населення є лише там, де випадає більше опадів і де можна викопати криниці.
Ознайомлення не лише з історі¬єю, а й з побутом сучасних народів аридних регіонів дозволяє стверд¬жувати: як сотні й тисячі років тому, міграційні процеси сьогодення у значній мірі відбуваються за «вказівкою» природи. Ось деякі докази. Скотарі-кочівники Північної Африки переміщуються протягом року на далекі відстані (іноді більше 1000 км). Але шляхи і час цих міграцій строго регламентовані. Деякі племе¬на зі своїми стадами кочують: у червні-вересні з півночі на південь, а в грудні-квітні — у зворотному напря¬мі. Пояснюється це тим, що спосіб життя кочівників-скотарів тісно пов'язаний передусім із наявністю пасовищ, які у свою чергу залежать від сезонних опадів. Тому вони за¬лишаються у Сахарі в середині су¬хого сезону, щоб скористатися зимо¬вими опадами, а під час літніх дощів спускаються на південь, у сахельську савану.
На уроках доцільно використовую й поетичне слово. Наприклад при вивченні теми „Гідросфера”
Щоб не бути з географією в суперечці
Дніпро впадає в Чорне море,
Але важко прожити на Землі самотньо,
І води Дніпра течуть в Оріноко.
Хоч у це повірити не дуже легко
Але води Дніпра є в ріці Лімпопо
І, подорожуючи хмарою пари,
Води з Дніпра течуть у Ніагару.
Води Дніпра й у Байкалі й Нілі,
І в Танганьїці, і в нашій квартирі.
Пояснюючи ці поетичні строки Учні розповідають про кругообіг води в природі. Показують на карті названу номенклатуру.
Для теми „Хмарність, опади”
Послухаю цей дощ. Підкрався і шумить.
Бляшаний звук води, веселих крапель кроки...
Гроза проходила десь поруч. Було то блискавка, то грім.
Дорога йшла кудись на Овруч в лісах і травах до колін.
Латаття ніжилось в озерах, хитали ряску карасі.
Черкнула блискавка по зелах, аж полягли вони усі.
Над світом білим, світом білим, хтось всі спіралі перегрів.
А хмари бігли й спотикалися об грім.
Гроза погримувала грізно, були ми з нею тет-а-тет.
Тремтіла річечка рогізна, човни ховала в очерет.
Ліна Костенко
Жде спрагла земля плодотворної зливи,
І вітер над нею гуляє бурхливий,
Із заходу <...> темная хмара летить —Гримить!
(І. Франка. «Гримить»)
Вот там на заре растянулся Причудливый хор облаков: Все будто бы кровли, да стены, Да ряд золотых куполов.
А. Фет
Облака опять поставили
Паруса свои.
В зыбь небес свой бег направили
Белые ладьи.
В. Брюсов
При вивченні теми „Африка” використовую вірш Дмитра Білоуса
Загадка з географії
Щоб Федя в географії кохався ,
Пізнав у ній з безмежжя чар і див
І щоб у школі з ліньками не знався,
Олесь йому загадку спорудив:
- Чи ти країну в Африці узнаєш,
в якій ріка Оранжева тече?
Назад країни назву прочитаєш –
Тебе за ліньки сором обпече
Федько по карті йде, мов крізь болото,
Одразу видно : в джунглях новосел.
Олесь йому:- Та ж он вона - Лесото!
Федько назад читає - От – осел !
Використовую вірші В. Сосюри, Т. Г. Шевченка, О. С. Пушкіна та інших поетів.
Вважаю, що гуманітаризація може бу¬ти ефективним засобом удоскона¬лення навчання географії і формування життєвих компетентностей учнів.

Література:
1.М.О. Врублевська Секрети Успішного уроку географії- Х.-2005
2. Дмитро Білоус Диво калинове – К.- 1999р.
3. Валерій ПЕСТУШКО Гуманітаризація як засіб удосконалення методики навчання географії - Рідна школа №4- 2001-с.15-
4. Рутковский О.О. Афоризмы в обучении географии // География в школе. — 1988. — №2. — С.51—52.
5. Володимир Уткін „Підземна райдуга”- „Веселка” –К.- 1972г.

Категория: Мои статьи | Добавил: Larisa (05.04.2011)
Просмотров: 445 | Рейтинг: 1.2/8
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Форма входа
Привет: Гость

На сайте уже : дней


Друзья сайта
УЛИТКА - каталог ресурсов интернет Анализ сайта Результаты антивирусного сканирования PR-CY.ru Проверить сайт Каталог сайтов Всего.RU Весь интернет в одном каталоге! Белый каталог сайтов
Друзья Сайта
Поделиться
Наш баннер


Мы будем вам очень признательны если вы установите наш баннер у себя на сайте.